Вивільнення потенціалу Виборчих даних для просування підзвітності


Вступ та цільові аудиторії

Громадяни, технологи, та неурядові організації по всьому світу вимагають підвищення відкритості урядування та урядових даних для забезпечення швидкого реагування державних установ на запити, підвищення їхньої прозорості та підзвітності, а також збільшення кількості виборчих даних, що відкрито публікуються органами управління виборчим процесом (ОУВП) у світі. Національний Демократичний Інститут (НДІ або Інститут) зацікавлений в тому, щоб забезпечити доступність основних виборчих даних та допомогти зацікавленим сторонам, які можуть використати ці дані для підвищення чесності проведення виборів та притягнення органів управління виборчим процесом (ОУВП) та інших виборчих суб'єктів до відповідальності. НДІ планує використати свій потенціал, досвід та довготривалі відносини з групами громадських спостерігачів по всьому світі, щоб допомогти їм застосувати цей документ для отримання доступу до виборчих даних, оцінки чесності виборів та підвищення підзвітності уряду та політиків. НДІ є провідною організацією в наданні технічної підтримки неурядовим організаціям, що здійснюють моніторинг виборів, яка допомагає більш ніж 400 групам в більш ніж 95 країнах для моніторингу більш ніж 300 виборів та залучення більш ніж трьох мільйонів спостерігачів.

Фото ОНН, Мартін Перрет

Перша частина цього посібника Чесність виборівмістить опис чотирьох основних елементів – прозорість, підзвітність, інклюзивність та конкурентність – які є необхідними для забезпечення чесних виборів. Друга частина Принципи відкритих даних окреслює дев'ять принципів відкритості виборчих даних (вчасно надані, детальні та вичерпні, знаходяться у вільному доступі онлайн, повні та в великих об'ємах, які придатні для аналізу, не мають власника, не містять дискримінаційних обмежень, не потребують ліцензії та знаходяться в постійному доступі). Третя частина описує основні етапи виборів або Ключові категорії виборів (Керування органами адміністрування виборів, Вимоги до балотування, Фінансування виборчої кампанії, Реєстрація виборців, Виборчі результати, а також Розгляд скарг та Вирішення спорів) та містить приклади типів даних, які можуть публікуватися по кожній категорії. Четверта частина, Відкриті виборчі дані на практиці: Приклади з Латинської Америки, описує шість країн які є зразком того, наскільки детально придатні для аналізу дані можуть надаватися в відкритому доступі та великих об'ємах. Іншими словами, ці країни дотримуються багатьох принципів відкритих виборчих даних. До таких країн належать: Аргентина, Бразилія, Чилі, Коста Ріка, Мексика та Перу.

Найчастіше виборчі дані використовують не виборці, а організації, які забезпечують виборчий моніторинг, громадські групи, політичні партії та медіа, які їх використовують (повторно) або змінюють призначення таких даних. Такі організації часто називають «інформаційними посередниками». Вони використовують свої професійні знання для аналізу даних та презентують результати в доступному для громадян форматі. Вони також можуть поєднувати дані та презентувати їх в легшій для особистого користування формі. Наприклад, Проект «Інформування виборців» в Сполучених Штатах повторно використовує координати розташування приміщень для голосування та об'єднує їх з даними меж виборчих округів, щоб надати виборцям можливість знайти свою дільницю, ввівши свою домашню адресу.

Ресурси стосовно процесу відкриття даних («як»)

Цей посібник дає визначення основних етапів виборчого процесу та принципів забезпечення відкритості виборчих даних для громадськості. Текст посібника містить приклади того, як ОУВП надавали виборчі дані різного ступеню відкритості. Однак, цей посібник не описує точні кроки процесу відкриття даних, тому що ця інформація вже міститься в темі щодо реалізації. Якщо вам необхідна інформація щодо того «як» відкрити дані, її можна знайти в розділі «Як відкрити дані» в «Довіднику »«по відкритих даних» Фонду «Відкриті знання». Коли йдеться про виборчі дані, законодавчі органи та ОУВП, які визначають політику, створюють закони, положення чи інші керівні документи, повинні якнайраніше та якомога більш всесторонньо залучати громадськість, включаючи існуючих та потенційних користувачів виборчих даних. Більше інформації можна знайти на наступними джерелами.

  • Офіційний документ Об'єднаного Королівства «Open Data White Paper» містить інформацію по стратегії дизайну і залученню громадян та використанню громадських рад.
  • Робочою групою Світового банку щодо відкритих урядових даних було розроблено інструмент «Оцінки готовності відкритих даних» (ОГВД), який можна використовувати для проведення «оцінки дій уряду чи окремої установи, що відображають готовність до визначення вартості, розробки та реалізації ініціативи „Відкриті дані“».
  • «Інститут відкритих даних» (ІВД) випустив короткий довідник щодо Взаємодії з інституціями, які повторно використовують дані.
  • Створення «безліцензійних» даних – це сайт, який містить формулювання, які можуть використовувати федеральні агентства в США. Сайт надає приклади формулювань, які дозволяють чітко вказати, що публікації є «безліцензійними».

Часовий графік основних розробок в сфері відкритого уряду та відкритих даних

  • 2006: «Відкриті знання» (пізніша назва Фонд «Відкриті знання» (ФВЗ) сформулював «Визначення відкритості», яке дає визначення «відкритості» в рамках «відкритих даних» та «відкритого контенту». Воно є підсумком довшого визначення з 11 пунктів та стверджує: «частина даних чи контенту є відкритим, якщо будь-хто може вільно його використовувати, повторно використовувати та розповсюджувати — за умови, щонайбільше, вказання автора і джерела та розповсюдження на таких самих умовах». Коли було написано «Визначення відкритості», воно не стосувалося конкретно урядових даних, а мало на меті дати більш широке визначення «відкритості».
  • 2007: Тім О'Рейлі, засновник компанії О'Рейлі медіа (O'Reilly Media) та Карл Маламуд, який створив онлайн ресурс Public.Resource.Org, організували зустріч тридцяти людей, зацікавлених в просуванні відкритості уряду. Цю зустріч спонсували Google, Sunlight Foundation, та Yahoo. Ця робоча група створила та опублікувала «8 Принципів відкритих урядових даних», що стало одним з перших спроб застосувати принципи відкритих даних до сфери підзвітності уряду.
  • 2011: Було запущено ініціативу Партнерство «Відкритий уряд» (ПВУ). ПВУ – це багатостороння ініціатива, яка включає участь як уряду, так і громадянського суспільства з метою стабільного підвищення прозорості, підзвітності та швидкого реагування на запити громадян урядом, який націлений на постійне поліпшення якості урядування. Ініціатива «Прозорість та підзвітність» опублікувала Посібник «Відкритий уряд», який був оновлений в 2013р. на Саміті ПВУ в Лондоні. Посібник включає розділ про вибори.
  • 2012: Книга «Відкриті урядові дані: книга» була опублікована Джошуа Тауберером – громадянським хакером, який заснував сайт govtrack.us та є спів-організатором Дня відкритих даних в Штаті Колумбія.
  • 2012: Сер Тім Бернерс-Лі та професор Найджел Шедболт заснували «Інститут відкритих даних», щоб дослідити, як відкриті дані набувають економічного, екологічного та соціального значення.
  • 2012: Організація Sunlight Foundation опублікувала документ «Принципи політики відкритих даних», в якому розглядалося які дані повинні бути публічними, як зробити дані публічними та як дотримуватися цієї політики.
  • 2013: Відбувся саміт лідерів Великої вісімки (G8) Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Росії, США та Великобританії. Прозорість була одним з трьох найважливіших питань, як розглядалися урядами. В результаті саміту, уряди G8 випустили та підписали Хартію відкритих даних, в якій вони погодилися, що «відкриті дані – це колосальний ресурс з величезним потенціалом, який сприятиме розбудові міцнішого та більш взаємозв'язаного суспільства, задоволенню потреб наших громадян, та вестиме до успіху та процвітання». Цією Хартією уряди взяли зобов'язання закінчити розробку планів дій по відкритих даних до кінця 2014р. з метою виконання умов хартії максимум до кінця 2015р.
  • 2014: Було опубліковано друге видання книги «Відкриті урядові дані: книга».
  • 2014: Фонд «Відкриті знання» (ФВЗ) створив онлайн-платформу «Глобальний каталог відкритих даних», метою якої є оцінка відкритості урядових даних в сферах складання бюджету, видатків, національної статистики та законодавства.

Facebook
Twitter
Instagram
Youtube
Tumblr